Після кончини святого славного великомученика Георгія звелів Диоклитіян-цар всюди, де знайдуться християни, а найбільше тих, що в путах, різними муками примушувати до ідолопоклоніння. Тих, що покоряться, відпускати вільними, тих, що не коряться, конечно передавати смерті. У той час ці святі мученики Євсевій, Неон, Леонтій, Лонгин та инші з ними, десь до сорока, були в темниці, бачили-бо чуда святого Георгія, увірували в Христа і Його сміливо перед усіма ісповідували, через те були взяті й путами обкладені, замкнені, виведені на допит перед ката, не відреклися Христа і богів язичницьких ганьбили. їх оголили, простягнули, били, повісили, обдирали, допоки на землю плоть їхня не відпала і нутрощі їхні не відкрилися. На кінець святі їхні голови відтяли, і через таку кончину прийняли вони Небесне Царство. 
