Ці святі, прославлені перемогою мученики постраждали в царство Диоклетіяна і Максиміяна від дукса Лисія. Перші ж три: Валеріян, Кандид і Аквила — взяті були в горах Трапе-зонських, бо гоніння люте налягло, залишили були доми, і маєтки свої, і весь світ суєтний і вийшли в гори, поневірялися — зі звірами більше, ніж з богомерзенними ідолопоклонниками воліли жити. Коли ж взяли цих трьох, спершу в край Ласійський, у містечко одне, що Піна називається, у вигнання нечестиві, у найтіснішу там в'язницю послали. Тоді, за якийсь час, у Трапезонт їх привели і перед дуксом Лисієм поставили. Допитані ж були про Христову віру і до ідольських жертв були примушувані. Коли не підкорилися святі, спершу жилами сильно їх били нагих, тоді повісили, і кігтями залізними дерли, і свічками палаючими обпалювали. Укріплювала святих страстотерпців божественна сила, яка невидимо була з ними в муках, що й тих, які мучили, раптом настільки настрашила, що впали вони ниць, наче мертві. Бачивши те, Лисій настрашився і у в'язницю відвести їх звелів. Через декілька днів взятий був і святий Євгеній і жорстоко битий був за ісповідання Ісуса Христа. Тоді, коли ішов дукс в храм ідольський, ведений був за ним і Євгеній-мученик. Коли він усередину увійшов і помолився до Бога, зразу ідоли попадали і в порох розбилися. Тоді, велінням катовим, шнуром за руки і ноги зчепили слуги Євгенія святого і, розтягнувши на землі, палицями дебелими били довго. Тоді повісили нагого, залізними кігтями стругали тіло його, й обпалювали свічками, і оцтом пекучим, з сіллю змішаним, поливали його рани. Після цього всіх разом чотирьох святих мучеників у піч вогненну вкинули. Коли ж з неї ж вийшли неушкоджені, тоді через усічення мечем прийняли кінець. І так здійснилося цих святих мучеництво.




Назад

PayPal