Преподобний Афанасій, затворник Печерський, в Ближніх печерах сучасник архімандрита Києво-Печерського монастиря преподобного Полікарпа ( + 1182 р).
Преподобний Афанасій довго і тяжко хворів. Коли він упокоївся, братія приготувала його до поховання. На третій день ігумен з братією прий шов ховати його. Але вони побачили, що померлий ожив, сидить і плаче. На всі питання він відповідав, тільки так: « Спасайтесь і майте у всьому послух до ігумена, кайтесь щогодини, моліться Господу нашому Ісусу Христу, Пречистій Його Матері і преподобним Антонію і Феодосію, щоб закінчити добре життя своє тут. Більше не запитуйте».
Після цього він 12 років жив у затворі в печері і за весь цей час не сказав ні до кого ні слова, плакав день і ніч, лише через день вкушав трохи хліба і води. І тільки перед кончиною, зібравши братію, він повторив раніше сказані ним слова мирно відійшов до Господа ( біля 1176 р.)
Інок Вавила, який багато років страждав болями і слабістю в ногах, зцілився біля його мощей. « Одного разу лежав я, - розповів він братії, - і кричав від сильної болі. Несподівано увійшов до мене блаженний Афанасій і сказав: прийди до мене, і я зцілю тебе. Я хотів запитати його, як і коли прийшов він. Але він став невидимим. Однак я повірив тому, який явився до мене і попросив, щоб принесли мене до його молей. І ось, я зцілився».
Преподобний Афанасій був похований у Ближніх, Антонієвих печерах.
Назад
