Поклик до чернечого життя виявився ще в юнацькі роки преподобного. Свій вихід з дому і вступ на подвижницький шлях святий Григорій Хандзойський так пояснив матері: "Прости мене, мати моя, я віддалився від тебе не з власної волі. Але те, що відбулося, угодно було Богу". Відрізняючись глибоким послухом волі Божій, святий Григорій і в основу всього укладу монастирського життя поклав послух духовному отцю. Цей обранець Божий заснував і утвердив немало монастирів по всій Кларджеті, а згодом - і на іншій території Грузії. Коли православні християни Візантії страждали від єресі іконоборства, грузинське чернецтво завдяки духовній підтримці преподобного відстоювало й утверджувало чистоту православної віри. 
