Архієпископ Казанський і Свияжський Герман успішно керував єпархією протягом двох років, продовжуючи справу свого попередника і вчителя - святителя Гурія. У 1566-му році владику Германа викликав до себе цар Іван Грозний і повелів йому зайняти Московську митрополичу кафедру. Та престол святий так і не зайняв. Побачивши несправедливості з боку царського оточення, святитель Герман спробував напоумити царя і нагадав йому, що суд Божий чекає на кожну людину - як царя, так і простого. "Ти ще не зведений на митрополію, а вже віднімаєш у мене свободу", - відповів Іван Грозний. Після цього близько двох років святитель перебував у Москві під постійним наглядом і скоро помер. Мощі його перенесені в Свияжськ. 
