Преподобний Авраамій Галицький, Чухломської, жив і трудився в ХIV столітті в обителі преподобного Сергія Радонезького. Після довгих років проби він був удостоєний священного сану. Прагнучи до скоєного безмовності, він попросив благословення Преподобного Сергія і віддалився в 1350 році в Галицьку країну, населену Чудським племенами. Поселившись в пустельному місці, преподобний Авраамій за одкровенням перейшов на гору, де знайшов сяючу невимовним світлом ікону Божої Матері. Про явище святої ікони стало відомо Галицькому князю Димитрію, який і просив преподобного принести його в місто. Преподобний Авраамій прийшов з іконою в Галич, де був зустрінутий князем і сонмом духовенства. Від ікони Божої Матері здійснилися численні зцілення. Князь Димитрій дав Преподобному кошти на спорудження храму і монастиря біля Чухломського озера, на місці явлення ікони Пресвятої Богородиці. Храм був побудований і освячений на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Збудованому обитель преподобного Авраамия стала джерелом духовної просвіти місцевого чудського населення. Коли обитель зміцнилася, він поставив замість себе настоятелем свого учня Порфирія, а сам пішов за 30 верст в пошуках відокремленого місця, але й там його знайшли учні. Так виникла ще одна обитель з храмом на честь Положення Ризи Божої Матері, названа "великою пустелею авраамлю". Преподобний Авраамій двічі віддалявся в глухі місця, після того як до нього знову збиралися безмовник. Так були засновані ще два монастирі - один на честь Собору Пресвятої Богородиці, настоятелем якого преподобний Авраамій поставив ігумена Пафнутія, і інший - в честь Покрова Пресвятої Богородиці. У Покровському монастирі преподобний Авраамій закінчив своє земне життя. Він преставився в 1375 році, передавши за рік до своєї блаженної кончини настоятельство своєму учневі Інокентію. Преподобний Авраамій з'явився просвітителем Галицької країни, заснувавши в ній чотири монастиря, присвячені Божої Матері, явівшей йому Свою ікону на початку його молитовних подвигів. 
