Після паломництва по багатьох православних обителях преподобномученик Симон Воломський прийняв чернечий постриг у Пінезькій Макарівській обителі. У 1613-му році святий оселився у 80-ти верстах від Устюга на річці Кичмензі, у Воломському лісі. Поступово до нього почали сходитись віруючі. За грамотою царя Михайла Федоровича та з благословення Ростовського митрополита Варлаама, преподобний Симон побудував храм на честь Хреста Господнього і був поставлений настоятелем заснованої ним обителі. Цього дня 1641-го року життя святого обірвали розбійники, які вимагали царської грамоти на землю. Уже через 5 років Симона Воломського стали шанувати як святого. 
