Преподобний Філофей був родом з Елатії. Побоюючись турків, його батьки переїхали до Македонії, в Хрисополь, де невдовзі помер батько преподобного. Дитина Філофей разом з братом, вкрадені турками і кинуті в темницю, були виведені дивним чином Самою Божою Матір’ю. Вона з’явилась дітям в образі їхньої матері провадила їх в монастир Пресвятої Богородиці міста Неаполя, що в Малій Азії. В цьому монастирі брати прийняли постриг і проходили призначений ігуменом послух на посадах еклесіархів. Мати Філофея, Євдокія, за таємничим керівництвом Промислу, прийшовши в жіночий монастир того ж міста багато років нічого зовсім не знала про долю своїх дітей. Будучи разом з кількома черницями на храмовому святі в чоловічій обителі, де подвизався преподобний, мати пізнала своїх дітей. На її запитання, як вони тут опинилися, діти відповідали: « Ти сама краще знаєш, чи не ти визволивши нас з тюрми, привела сюди?» Так Євдокія переконалась в благодатному заступництві Божої Матері, в молитвах до Котрої вона знаходила тільки утіху. На радісну зустріч матері з дітьми зібралась вся братія і, дізнавшись про дивні події прославила Господа. Після представлення матері, преподобний Філофей відбув на Святу Гору, де спочатку вступив в Братство Дионісіатського монастиря, а потім віддалився для повної безмовності. Присвятивши себе молитовним подвигам, преподобний Філофей досяг високої духовної досконалості і удостоївся дару прозорливості. У віці 84-х років преподобний мирно відійшов до Господа, наказавши своїм ученикам не ховати його тіло, а кинути з безчестям в лісі на поживу звірям і птахам. Ученики виконали заповіт старця, однак Господь прославив чудесним сяйвом мощі святого, після чого вони були повернені в обитель. 
