Преподобний Феофан був жителем Сирійського міста Гази. Він був дуже добрим і милосердним, приймав подорожніх, допомагав бідним, хворим, і все своє майно витратив на допомогу ближнім, а сам залишився убогим. Про втрату майна святи зовсім не шкодував, але на нього чекало більше випробування: він втратив здоров’я і хвороба причиняла йому великі страждання. Тіло його сталонабрякати, розкладатись і смердіти. Але і це випробування преподобний терпів благодушно, за все дякуючи Богу. Коли він помирав, почалась страшна буря, і жінка його була в скорботі, що не зможе навіть поховати його, як належить. Святий втішив її: Не плач, жоно, до цих пір продовжувались випробовування, але ось наступає помилування від Милосердного Бога, тому що в час моєї кончини припиниться, з волі Божої буря». Так і сталося: як тільки він передав душу Господу, настала тиша. Після смерті тіло святого Феофана повністю очистилось від ран і гною і стало благоухати, виточуючи благодатне цілюще миро. 
