Святі мученики Трофим, Саватій і Доримедонт постраждали за Христа під час царювання римського імператора Проба( 276–282 рр.). Одного разу в місті Антиохії звершувалось язичницьке свято: приносились жертви, лилось вино, творилось беззаконня Християни Трофим і Саватій прийшовши до міста зі смутком дивилися на шумне і непристойне торжество. Святі молили Господа наставити заблудлих на шлях спасіння. Їх схопили і привели до правителя. На допиті святі твердо сповідували свою віру. На примушення відректися від Христа мученики відповідали рішучою відмовою. Під час страшних катуваннь святий Саватій відійшов до Господа, а святого Трофима відправили на ще жорстокіші муки в місто Синад до правителя Дионисія, відомого безжалісного ката. Взутий у залізні чоботи з гострими цвяхами, святий Трофим 3 дні йшов пішки. Всі засоби катуваннь використовував майстерний мучитель щоб зломати мужність християнина – святий Трофим повторював лише слова Писання: « Багато скорбот у праведного, але від усіх їх визволить його Господь»( Пс. 33,20). Страдника було кинуто в темницю, де його став відвідувати таємний християнин – сенатор Доримедонт. Він доглядав за свтим Трофимом, омиваючи і перев’язуючи йому рани. Коли про це стало відомо мучителям, святого Доримедонта стали заставляти відректись від Христа, а потім разом зі святим Трофимом кинули на поталу звірям. Мучкники залишились неушкодженими, тоді їх усікли мечем.
