Преподобний Харитон Сповідник постраждав в Іконії під час одного з гоніннь на християн при імператорах Галерії( 305-311 рр), Максиміані(305-313 рр), або Лікінії( 311-324 рр). У сповідницькому подвизі його укріплював благодатний приклад святої первомучениці Фекли, уроженкийого рідного міста, пам’ять котрої він по особливому шанував. Святий Харитон мужньо викрив язичницьких богів і твердо сповідав віру в Єдиного Істинного Бога – Христа Спасителя.
Святий Сповідник перетерпів жорстокі муки, але за Промислом Божим залишився живим. Коли гоніння стихли, святий був звільнений і все своє життя присвятив служінню Богові. Направляючись в Єрусалим на поклоніння святим місцям, він попав до рук розбійників. Вони зв’язали його і кинули в печеру, маючи намір потім вбити його, а самі пішли на промисли. В очікуванні смерті святий гаряче молився, дякував Господу і просив з ним по волі Своїй. В цей час в печеру залізла змія і стала пити вино з сосуда який стояв там, і отруїла його своїм смертельним ядом.
Повернувшись до печери розбійники напились отруєного вина і всі до одного загинули. Преподобний Харитон воздавши хвалу Богові, став подвизатись на місці свого чудесного спасіння. Награбоване розбійниками золото він роздав убогим і в монастирі, а в печері розбійників влаштував церкву, навколо котрої зчасом виник монастир – відома в Палестині Фаранська Лавра. Преподобний Харитон сам склав строгий устав для своєї обителі. Прагнучи усамітнення, преподобний пішов далі в пустелю, але і там не відкидав тих, хто потребував його духовного керівництва. Він заснував ще дві обителі – Єрихонську і Сукійську, що називалась « Старою Лаврою». Наприкінці життя преподобний Харитон подвизався в печері на горі, поблизу Сукійської обителі. Він не залишав керівництва тими трьома обителями, які були ним засновані. За переданням преподобний Харитон Сповідник був творцем чину чернечого постригу. Упокоївся преподобний в глибокій старості, і за його заповітом був похованийв Фаранській обителі, в церкві, що була побудована ним на місці печери розбійників.
Назад
