Священномученик Євтихій, учень святих апостолів Іоанна Богослова і Павла; жив в I-початку II ст, походив з міста Севастії Палестинської . Хоча святий Євтихій і не зарахований до лику 70 апостолів, але отримав найменування апостола за свої труди разом зі старшими апостолами, якими він був поставлений єпископом. Почувши проповідь про Христа Спасителя, святий Євтихій спочатку зробився учнем апостола Іоанна Богослова, а потім, зустрівшись з апостолом Павлом, проповідував разом з ним в різних країнах. Святому Євтихію довелося перенести багато мук: його морили голодом, стругали тіло залізом, кидали у вогонь і на поживу звірам. Одного разу на святого був випущений лев, який привів всіх в жах тим, що віддав хвалу Творцеві, заговоривши людським голосом. Свій подвиг священномученик Євтихій закінчив у рідному місті, де був усічений мечем на початку II століття. 
