Святителі Олександр, Іоанн і Павло, патріархи Константинопольські, жили в різні часи, але всім їм довелось боротися з єретиками, що викривляли вчення Церкви. Святий Олександр 325-го року на Першому Вселенському Соборі в Нікеї протистояв єресі аріан. Святий Іоанн Четвертий Пісник був Патріархом у кінці 6-го століття. «Покаянний номоканон», складений ним, шанувався нарівні з іншими святими правилами і був прийнятий всією Православною Церквою. Святитель Павло був поставлений Патріархом 780-го року за імператора-іконоборця Льва Хазара. Він не міг відкрито протистояти іконоборцям. Залишивши патріаршество, святитель таємно прийняв схиму в монастирі святого Флора. 
