Святий Герман, Патріарх Константинопольський

Святитель Герман, Патріарх Константинопольський, народився в Константинополі в VII столітті. Батько його, один з перших сенаторів у Візантії, був вбитий за наказом імператора Костянтина Погонат а(668 - 685), а хлопчика Германа оскопили і віддали в церковні клірики, де він глибоко вивчив Святе Письмо. За святість життя Герман був поставлений єпископом в місто Кизик. Святитель Герман твердо став на захист Православної віри від єретиків-іконоборців. Згодом він був поставлений Патріархом Константинопольським. Святитель Герман продовжував протистояти іконоборцям, очолюваним імператором-єретиком Львом III Ісавром (717 - 741), проте сили були нерівні, і він змушений був покласти свій омофор у вівтарі на престолі і залишити Первосвятительську кафедру. Тоді розгніваний імператор, викритий напередодні патріархом в єресі, послав воїнів, які піддали святого побоям і вигнали з патріаршого будинку. Святитель Герман був патріархом 14 років і 5 місяців і пішов у монастир, де провів останні дні свого життя. Помер святий Патріарх Герман в 740 році, у віці 95-ти років, і похоронений в монастирі Хору в Константинополі. Згодом мощі його були перенесені до Франції.

На Сьомому Вселенському Соборі (787) ім'я Патріарха Германа було вписано в диптих святих. Святитель Герман відомий як церковний письменник. Їм написані: "Споглядання предметів церковних або Тлумачення на літургію" і твір, присвячений поясненню важких місць Священного Писання, а також твір про праведну відплату після смерті. За багатством історичних відомостей важливі його твори про єресі, що виникали з апостольських часів, і про церковні собори, що відбувалися за царювання імператора Лева-іконоборця. Збереглися також три послання Патріарха про шанування ікон, які читалися на Сьомому Вселенському Соборі. Інші твори його є гімни на похвалу святим, слова на свята Введення в храм, Благовіщення і Успіння Пресвятої Богородиці і на оновлення храму на честь Положення Чесного Пояса Пресвятої Богородиці.