
Блаженний Кирило народився в багатій сім’ї в місті Турові в 30-х роках XII ст. Мав нахил до наук і духовних подвигів, не любив багатства і слави. У молодому віці став монахом монастиря святих князів-мучеників Бориса і Гліба біля Турова, де виявив себе як суворий аскет.
Він приніс багатьом користь тим, що вчив і прикладом своїм показував монахам як слухати й любити ігумена, поважати його, як Бога. Удосконалюючи себе в чернечих подвигах, блаженний Кирило сів у стовп, де деякий час перебував у пості й молитві. Тут він написав багато благочестивих творів. Ученість і чернечі подвиги звернули на нього увагу туровського князя. За просьбою князя й людей митрополит висвятив Кирила на єпископа і поставив єпископом Туровським. До складу Туровської єпархії входила велика частина Полісся й північно-східна частина Волині. Він був хіротонізований не пізніше 1169 р.
Будучи єпископом, Кирило виступив проти єресі Феодорця. (Феодорець був спочатку суздальський ігуменом, а пізніше єпископом Ростовським. За свої злодіяння був страчений у 1169 р. У Новгородському літописі він названий «білим клобучком» за те, що самочинно носив білий клобук замість чорного).
Свої духовні твори й проповіді єпископ Туровський розповсюджував серед прихожан. Його працями і до сьогодні користуються православні християни. До нас дійшло 9 проповідей, які він виголосив у храмах, три послання, або настанови для монахів, і більше 20 молитов і молебний канон.
Проживши в таких благочестивих подвигах і достойно правивши дорученим йому стадом, блаженний Кирило відійшов у вічний спокій 28 квітня 1183 р.
Брати і сестри нині прославили цього святителя такими словами:
«Радуйся, славний святителю й учителю, більше від усіх інших заслуживши собі славу другого Златоуста на Русі.
Радуйся, що своїм полум’яним словом наставив усі країни землі Руської до духовної мудрості. Приносячи тобі цю похвалу, ми молимося тобі. Молись за нас грішних Вседержителю, перед Яким ти стоїш, щоб визволив Він нас від майбутніх бід і від безбожних агарян (татар), які завжди гноблять нас, щоб за твоїми молитвами ми отримали від Господа милість, прощення гріхів і вічне блаженство в майбутньому житті»
Тропар, глас 4: Благочестя ревнителю і поборник, іноків і стовпників похвало, святителю Туровської паств преславний, златословесний учителю, світлим ученням богорозуміння свого просветив ти краї Русі, в молитві до Бога благодатний грішників помічниче, Кириле богомудрий, моли Христа Бога, щоб утвердились ми, співвітчизники твої, у Православії, благочесті і однодумності.
Кондак, глас 5: Триваючи в молитвах, послуху і благочестя поборником добрим був єси, терпенню і смиренню навчав ти паству свою, чеснотами преподобності і правди стадо Христово просвітлюючи, і медоточними словами всю землю Русі годуюч, на праву путь заповідей Господніх силою духа твого наставляв єси всіх, і нині просвіти, як сонце, людей гріхами затьмарених і до покаяння нас приведи.