Її мати, свята Емілія, назвала доньку на честь первомучениці Фекли. Але інші родичі називали дівчинку Макриною, на честь її бабусі, яка постраждала під час гоніння на християн. Коли Макрина виросла, батьки обручили її з благочестивим хлопцем, але він незабаром помер. Тоді свята обрала невинне життя, не бажаючи зраджувати пам'яті померлого жениха. Макрина жила в домі батьків, допомагаючи їм виконувати домашні роботи. Коли всі її молодші брати і сестри виросли, свята переконала матір разом з нею віддалитися в монастир. Ставши черницею, преподобна прославилася подвижницьким життям і чудотвореннями. 
