Святитель Юліан був поставлений єпископом самим апостолом Петром й цей апостол Петро послав святого Юліана проповідувати Євангеліє в Галлію. Існує думка, що Юліан є одною і тією ж особою із Симоном прокаженим, про якого розповідається в Євангелії.
Юліан прибув до Кеноманії, оселився за містом в малій хатині і почав проповідувати серед язичників. Ідолопоклонники спочатку слухали його з недовірою, але проповідь святого часто супроводжувалася великими чудесами.
Святитель Юліан молитвою зцілював різні хвороби й поступово до нього почали сходитися численні натовпи людей, яким необхідна була та, чи інша допомога. Зціляючи тілесні недуги, святий Юліан зціляв також і душі, просвіщаючи всіх світлом Христової віри.
Одного разу, прагнучи вгамувати спрагу численних відвідувачів, святий Юліан спочатку помолився Господеві, а потім встромив свою палицю в землю: з сухого до того часу місця потекла вода. Це диво навернуло до християнства багатьох язичників.
Якось Святителя забажав побачити місцевий князь. Коли Юліан йшов до нього, то біля воріт княжого двору помітив сліпого. Святому Юліанові стало його шкода і, помолившись, він повернув йому зір. Назустріч Святителю вийшов князь. Дізнавшись про вже вчинене диво, припав до ніг єпископа й попросив про хрещення.
За прикладом князя до Христа навернулася більшість його підданих. Князь пожертвував єпископу свій будинок з метою переробити його на храм і забезпечив майбутню Церкву всім необхідним.
Святий Юліан піклувався про духовну просвіту свого стада і - як і раніше - зціляв хворих. Як єпископ Юліан довго залишався на своєму троні і все своє життя трудився на благо церкви й своїх вірних.
Святитель помер у глибокій старості під кінець I століття. До кінця своїх днів благовістив про Христа і зовсім вигубив ідолопоклонство в Кеноманії та її околицях.
Назад
