Вона з молодих років прагнула до чернецтва. Та батьки Марфи переконали її вийти заміж. Проте чоловік незабаром помер, і праведниця усі свої сили поклала на виховання сина, відомого своєю святістю Симеона Дивногорця. Своїм цнотливим, благочестивим життям свята Марфа стала взірцем для багатьох християн свого часу. Праведниці було зарання відкрито час її відходу у вічність. Спочила преподобна Марфа у середині шостого століття. Поховали її на Дивній горі, що в Антіохії Сирійській - на місці аскетичних подвигів сина.
