Цього дня 1295-го року в околицях Курська на березі річки Тускар у лісовій хащі була явлена чудотворна ікона Знамення Пресвятої Богородиці. Майже 300 років перебувала вона в невеликій капличці, збудованій на місці явлення. Будь-які спроби її перенесення були марними: дивним чином чудотворна ікона щоразу поверталася на берег Тускаря. Чутки про образ швидко поширювалися і досягли царського престолу. Указом царя Федора Іоанновича 1597-го року на місці явлення ікони було збудовано чоловічий монастир, відомий у православному світі під назвою Курської Корінної пустині. Протягом століть Мати Божа являє Курському краю Своє заступництво через цю ікону. 
