Христе Ісусе, Господи і Вседержителю! Із сокрушенним серцем і щирістю молюся Тобі: упокой, Господи, душу померлої раби Твоєї (ім’я) в Небесному Царстві Твоєму. Владико Вседержителю! Ти благословив подружню єдність чоловіка і жінки, коли сказав: "Не добре бути чоловікові самому, створимо йому помічника, подібного до нього". Ти освятив цей союз на образ духовного союзу Христа з Церквою. Вірую, Господи, і визнаю, що Ти благословив з'єднати і мене святим союзом цим із однією із рабів Твоїх. З Твоєї ж милостивої та премудрої волі взято в мене цю рабу Твою, яку Ти дав мені за помічницю й супутницю життя мою. Схиляюся перед цією волею Твоєю і молюся Тобі від усього серця мого, прийми це благання моє за рабу Твою (ім'я) і прости їй, коли согрішила вона словом, ділом, думкою, свідомо і несвідомо, коли земне полюбила більше від небесного, коли про одежу та прикрасу тіла свого дбала більше, ніж за просвітлення одягу душі своєї, або коли не дбала про дітей своїх; коли завдала кому жалю словом або вчинком, коли нарікала в серці своїм на ближнього свого або осудила кого чи інше щось подібне вчинила. Все це прости їй, як Милостивий та Чоловіколюбний, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Не судися з рабою Твоєю, як творінням Твоїм, не осуди її за гріхи на вічні муки, а зглянься й помилуй з великої милості Твоєї. Благаю і прошу Тебе, Господи, дай мені силу в усі дні життя мого не переставати молитися за спочилу рабу Твою і аж до кінця життя мого просити для неї в Тебе, Судді всього світу, прощення провин її. Ти, Боже, поклав на голову її вінець із каменю дорогого, вінчаючи її тут на землі, так увінчай її вічною Твоєю славою в Небесному Царстві Твоєму з усіма святими, що там торжествують – нехай разом з ними і вона вічно оспівує всесвяте ім'я Твоє з Отцем, і Святим Духом. Амінь.