Господи, Царю Небесний, Утішителю, Душе Істини! Зглянься на мене і помилуй мене, грішного раба твого, і відпусти мені, недостойному, і прости все, чим згрішив я сьогодні, як людина, навіть і не як людина, а гірше скотини, вільні мої гріхи й невільні, відомі й невідомі, що через молодість або через недобру науку, або через зухвальство чи малодушність сталися. Може Іменем Твоїм я клявся, або думкою кого погудив, або образив, або засмутив; або з гніву наклеп на кого навів, або прогнівався, або засмутив кого, або неправду казав, або невчасно спав, або коли вбогий мене приходив – я йому не допоміг; або осудив брата мого; або підманув; або погордував перед ним; або, коли молився, то думкою про земне дбав; або що розпутне подумав; або об’ївся; або обпився; або через міру сміявся; або на чуже позаздрив; або щось непотрібне сказав; або з гріха брата мого посміявся; або помолитись забув; та інші мої незчисленні гріхи, що їх не пам'ятаю, бо все оце, і ще більше, я зробив. Помилуй мене, Творче мій і Владико, бідного і недостойного раба Твого, і відпусти, і прости мені, як Милосердний і Чоловіколюбний, щоб у спокої ліг і заснув, і відпочив я, грішний і вбогий, і щоб вклонився, і оспівав, і прославив пречесне ім'я Твоє з Отцем і Єдинородним Його Сином нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.